Боржавська вузькоколійна дорога (Виноградів -Іршава) одна з декількох діючих вузькоколійних залізниць в Україні. Сьогодні подібні об’єкти збереглися хіба що на Прикарпатті, в Кіровоградській і Рівненській областях. Іршавська вузькоколійка з’єднує райцентр Іршаву із селом Хмільник і здавна відома в народі як Анця Кушницька. Таке ім’я походить від назви кінцевої станції села Кушниця, до якого раніше ходив потяг, і популярного тут ім’я Анна. Це столітнє унікальну спадщину минулого не тільки для Закарпаття, а й для всієї країни.
У післявоєнний період в західних областях України було з десяток таких вузькоколійок. Побудовано на початку минулого століття, вузькоколійні залізниці в країні призначалися для обслуговування лісосіки, шахт, рудників, промислових підприємств. Вони в два-три рази були дешевше в будівництві та експлуатації, ніж залізниці зі стандартною шириною колії.
Крім того, на вузькоколійках допускалися криві менших радіусів, ніж на звичайних дорогах, що зумовило їх популярність в гірських районах. Всього з кінця XIX по 30-і роки XX століття в Закарпатті було побудовано вузькоколійок різного господарського призначення загальною довжиною 1000 км. Рух по ним здійснювався за допомогою кінської, локомотивної та моторної тяги.
Іршавська вузькоколійка має довжину 123 км, ширину колії – понад 700 см. На ній повільно, зі швидкістю не більше 12 км / год рухається невеликий поїзд з кумедними вагончиками. По дорозі можна побачити мальовничі куточки Іршавщини та Виноградівщини, маловідомі руїни замку Бодул, унікальний австрійський міст. Вузькоколійка прямувала через три райони Закарпаття – Іршавський, Берегівський та Виноградівський. За радянських часів в 80-х роках минулого століття в Іршавському районі вузькою колією перевозилося 40 тисяч тонн вантажів на місяць.
Іршавська вузькоколійка була урочисто відкрита в грудні, напередодні католицького Різдва, в 1908 році. На церемонії відкриття були присутні навіть міністри Австро-Угорської імперії. В ті часи вузькоколійку використовували, щоб перевозити дерево з карпатських лісів і гірських масивів сіл Боржави і Великого Дола в низинну місцевість, де знаходилися 
деревообробні і лісохімічні заводи, пилорами. Боржавської її назвали на честь річки Боржава, адже саме уздовж неї проходила головна залізниця. Надалі вона розгалужувалася на гілки, які вели з Виноградова через Хмільник в Іршаву, з Берегово в Хмільник і т.д. Колія Виноградов-Іршава експлуатується і сьогодні.
Для Укрзалізниці Боржавська вузькоколійна дорога повністю нерентабельна і збиткова. Над порятунком і відновленням вузькоколійки самовіддано працює громадська організація «Боржавська ініціатива». Завдяки їй збереження історичної спадщини українських вузьких колій зрушила з мертвої точки. Розробляються нові проекти, налагоджуються контакти з іноземними організаціями, створюються нові цікаві туристичні маршрути, проводиться ряд заходів, покликаних привернути увагу до вузькоколійки туристичних організацій, бізнесменів.
Сьогодні тут проводять міжнародний семінар «Карпатський трамвай», в першу неділю серпня традиційно відзначають день Боржавської вузькоколійки, святкують фестиваль «Угочанська лоза» в Виноградові. В рамках цих заходів можна проїхатися по вузькоколійці, насолодитися в вагоні закарпатським вином та закусками, послухати розповіді гідів-екскурсоводів про історію цього дивного об’єкта, насолодитися виступами місцевих народних артистів і фольклорних ансамблів.
