Високогірні полонини Боржави – місце, куди щорічно піднімалися стародавні вівчарі і куди варто хоч раз в житті піднятися сучасній людині. На півторакілометрову висоту не вдасться взяти з собою три речі: шум, поспіх і напруженість. Жива тиша на гребені зеленого океану – кращий акомпанемент грандіозної картини, що розгортається перед умиротвореним подорожнім. Вона наповнює душу блаженством, яке виганяє усі страхи і сумніви світу. Для місцевих цей дивовижний краєвид відкривався після доби важкого підйому. Сьогодні у туриста є можливість розглянути Боржавські полонини в польоті на крісельному підйомнику. Захоплюючий шлях над оксамитовими луками (понад тисячу метрів в повітрі!) пропонує екскурсія на Синевир з відвідуванням полонина Боржава.
Полонина Боржава простягається на 50 км внутрішнього гірського ланцюга Карпат. Субальпійська флора розкішних лугів корениться на морських осадових породах. Раніше тут коливався стародавній океан, а сьогодні дзвенить озоном чисте повітря. Його можна дегустувати, немов цілющий напій – з кожним вдихом насичуючись енергією могутньої природи. Погляд над схилами, де білих овечок можна сплутати з хмарами, загострює всі відчуття. Зір перетворюється в інструмент душі, і їм хочеться охопити якомога більший шматочоків нескінченного піднебесся Полонина Боржава.
Але спершу варто звернути погляд до самого приземленого – собі під ноги. Чорничний килим найбільш екологічних сортів тут може пригостити ягідкою навіть у теплому листопаді. Брусниця – велика і сяє соком зсередини. Круті північні схили і пологі – південні, охоплені короною букових лісів. У глянці рифлених листів протягає також бахрома ялин і розстилається смерековий аромат. Витоки великих річок (Ріка, Латориця, однойменна Боржава) прорізають піщаник сріблястими струмками. Не дивуйтеся зустріти тут плямисту саламандру і її родичів з Червоної Книги.
Подорож з вітром під ступнями починається в села Пилипець – крісельний підйомник плавно набирає висоту з гори Гимба. Мальовничі ландшафти становлять луки, суцільно вкриті травою і чагарником. У зимовий час – це бездоганна гладь снігів, восени – палаюче золотом багаття. Від верхньої станції підйомника до вершини гори не більше години прогулянки. Вона варта того, щоб побачити далеко дивовижні форми річки Стій, Великого Верху і Темнатика. Атмосферні фарби надають горам казковий вигляд при будь-якій погоді. Тут часто бувають грози, а до полудня ліси «дихають» – злітає догори туманом.
Покинувши вершину, мандрівник назавжди понесе з собою враження від грандіозної природи. Гірська панорама на Полонина Боржава буде повертатися в щасливих снах і нагадувати про пережите щастя на фотографіях. Не варто сумувати, прощаючись з альпійськими луками і чорницею. Адже попереду маршруту екскурсії на Синевир «Перлини Межигір’я» інші скарби льодовикового ландшафту. Так в одній з високогірних долин сяє в дзеркалі неба веселка форелі «Морського Ока» Карпат – озера Синевир.