Одне з чудес Закарпаття, найдовша в Європі і найпрекрасніша липова алея в Ужгороді приваблює мандрівників з усього світу. Ще б! Адже цю унікальну пам’ятку садово-паркової архітектури місцевого значення в будь-який час року радує око! Справжнє свято настає, коли красуні-липи розцвітають – і тоді п’янкий солодкий аромат відчувається в усьому місті над Ужем ціле літо! Осінь віртуозно розфарбовує алею в помаранчеві, сонячні і золотисті кольори, а зима перетворює її в справжню білу казку.
Липова алея в Ужгороді має довжину 2 км 200 м, площа в один гектар і починається від колишнього Губерніума, де сьогодні розміщується лінгвістична гімназія. Далі тягнеться уздовж берега річки Уж за двома набережними – Незалежності і Студентською.
Чехословацькі архітектори, забудовуючи спочатку ХХ ст. новий мікрорайон Галагов запропонували розмістити тут алею з деревами, яка б радувала ужгородців, рятувала від спеки, була прекрасним місцем відпочинку і, що найважливіше, абсорбувала пил і зміцнювала корінням набережну для захисту від паводків. Ідея пішла «на ура», і в 1928 році тут, на колишньої набережній Рошковича, чехословацькі біологи вперше посадили липи: всього 300 дерев різних сортів – кримські, американські, канадські і широколисті.
Специфіка така, що кожен сорт цвіте приблизно два тижні і фактично один за одним. Тому солодкі квіткові запахи відчутні в Ужгороді з травня і до середини літа. А навесні на прилеглих вулицях тут ще розквітає безліч витончених сакур! На це дивовижне видовище цвітіння сакур спеціально приїжджають подивитися туристи майже з усього світу. У той же час в Ужгороді цвітуть магнолії, японська айва, флоридські, китайські яблуні та інші екзотичні дерева і кущі. Словом, від такої неймовірної краси і ароматів може голову закрутити!
У теплу пору року, особливо в вихідні, на липовій алеї навіть не завжди знайдеться вільна крамничка! Ужгородці так люблять просто прогулятися прекрасною алеєю, покататися тут на велосипеді або вийти на бадьору пробіжку вранці і ввечері. Крім того, час від часу на липовій алеї влаштовують цікаві акції. Наприклад, два роки тому молодь розмалювала 
всю алею традиційними закарпатськими візерунками, перетворивши дорогу в справжню вишиванку. Фарбу використовували нестійку, тому милуватися таким народним художнім шедевром люди могли буквально місяць-два.
Неподалік від липової алеї розташувалися ще два дендрологічні пам’ятники – знаменитий 300-річний ясень Масарика, обвитий ліаною, і так званий «Партерний сквер». Дотримуючись вздовж алеї можна дізнатися практично про все тисячолітнє минуле Ужгорода. Ви побачите своєрідний відрізок часу історії та архітектури міста від IX ст. і до періоду Чехословаччини. Тут також розмістилися школа Масарика, пам’ятник Августину Волошину, площі Пушкіна і Масарика, медичний факультет УжНУ, відділення Національного банку, палац дітей та юнацтва, стадіон, підвісний і транспортний мости.
Зовсім поруч знаходиться вулиця Корзо, площа Театральна, пішохідний міст, міська рада та «білий дім» облдержадміністрації. Буквально за 5-10 хвилин можна дістатися до легендарної хасидської синагоги, Ужгородського замку, скансену і Хресто-Воздвиженського кафедрального собору або римо-католицького костелу. За міською легендою, під однією з лип навіть закопана капсула часу з посланням для майбутніх поколінь, але де саме – ніхто не знає.
Насолодитися прогулянкою по найдовшій алеї в Європі ви зможете під час нашої екскурсії по Ужгороду
Липова алея в Ужгороді
