Унікальний і єдиний в Україні притулок для бурих ведмедів, або Центр реабілітації бурих ведмедів, розташований серед дивовижної природи Національного природного парку «Синевир», неподалік від високогірного озера Синевир і живописного водоспаду Шипот. Тут, на 12 гектарах лісу, сьогодні живе 19 клишоногих.
Причин появи «ведмежого санаторію» чимало. В останні роки кількість випадків жорсткого поводження з ведмедями різко зросла. Над ними не тільки знущаються, катують, а й утримують у жахливих умовах. Крім того, їх популяція сильно зменшилася, і сьогодні в Україні налічується всього-на-всього до 300 бурих ведмедів.
У зв’язку з цим з ініціативи товариства і Міністерства екології України в 2011 році на базі Синевирського національного парку відкрили реабілітаційний центр. Місце для Центру обрали не випадково – тутешній клімат і ландшафт як не можна краще сприяє одужанню тварин, саме тут клишоногі відчувають себе в «своїй тарілці». За межі Центру їх не випускають – в лісі, природному місці їх існування, вони не пристосовані вижити.
Центр реабілітації бурих ведмедів розділений на дві секції: карантин з вольєром і огороджений ліс, де є майже все для нормального життя тварин: комфортні барлогу, штучні озера, ігрові конструкції, цілі плантації чорниці, ожини, малини. У найближчому майбутньому Центр планують розширити – кількість ведмедів, які потребують допомоги, продовжує зростати.
Спочатку щойно прибулого ведмедя ретельно оглядають лікарі, далі його чекає карантин, а потім – дивовижна цілюща карпатська природа, весела компанія нових друзів і збалансована свіжа їжа. Територія Центру обнесена металевою огорожею з сітки, яка знаходиться під електричною напругою, – це так званий «електропастух». Категорично заборонено торкатися забору та не дають через нього руки.
У кожного жителя реабілітаційного центру – своя сумна історія. Більшість клишоногих піддалося жорстокому поводженню, вони жили в неволі і в антисанітарних умовах. Наприклад, ведмедика Беню ставили на розпечену плиту, щоб він вчився танцювати в пересувному цирку. Потап і Дюрій були приманками для мисливських собак, Малюка для розваг віддали приватному підприємцю. А ведмедиця Іра більше 30 років прожила в маленькій металевій клітці і насилу пересувалася. Деяких тварин знайшли і принесли в притулок для бурих ведмедів лісники, інших кинутими знайшли місцеві жителі, кого-то горе-власники віддали добровільно.
Сьогодні, завдяки реабілітації, посиленому і вітамінізованого раціону, ведмеді адаптувалися, майже повністю одужали, активно грають, а їхня вага збільшилася в кілька разів. Найбільше важить Потапич – понад 600 кг! Працівники Центру кажуть, що апетит у ведмедів немаленький. Самці з’їдають в день до 20 кг продуктів, самки трохи менше. Дуже люблять ласувати свіжою рибкою, морквою, хлібом, яблуками і, особливо, ароматним карпатським медом.
Щорічно на свої очі побачити, як живуть тварини в «ведмежою резервації», в Національний парк «Синевир» приїжджають тисячі туристів. Ведмеді людей вже не бояться і звикли до частих гостям.
Відвідати притулок для бурих ведмедів ви зможете під час екскурсії на Синевир «Перлини Межигір’я».
