Біля підніжжя мальовничої Чорної гори, під вулканічним поясом Східних Карпат, розмістилося легендарне місто Виноградів з неймовірним історичним минулим і розкішними архітектурними пам’ятниками. Вражає той факт, що перші поселення людей тут з’явилися ще в глибоку старовину – епоху палеоліту.
У далекому минулому Виноградів мав іншу назву. Спочатку, в Х ст. місто згадується як Угоча – про це йдеться в анонімних згадках, що описують вторгнення угорських племен на Дунайську низовину. Пізніше, після руйнівних нападів татаро-монголів, місто відродився і отримав назву Севлюш, що в перекладі з угорської означає «виноградний». Таке ім’я цілком логічно обумовлено – тутешній теплий і м’який клімат, родючі грунти облюбували виноградники, що до цього дня вважаються візитною карткою краю.
Після Другої Світової війни, в 1946 році, місто отримує свою сучасну назву – Виноградів. Однак до сих пір залишається секретом інформація, хто ж все-таки заснував місто – про це історія таємниче замовчує. Але найцікавішим фактом є те, що давній Севлюш мав особливі королівські привілеї – в 1329 році монархи Угорського королівства підтвердили і надали місту Магдебурзьке право. Севлюш почав процвітати. В ті часи отримати право на самоврядування, вільний ринок, вільну переправу через Тису або навіть мати власний суд вважалося практично з розряду неймовірного.
Виноградів був важливим оборонно-стратегічним об’єктом. Адже саме через нього проходив легендарний Соляний шлях. Сіль в ті часи була на вагу золота і важливим торгово-промисловою сировиною нашого краю. Її добували в копанках села Солотвино, а потім на возах і човнах транспортували до Європи по річці Тиса. Соляний шлях ретельно охороняли чимало фортець, одна з яких розмістилася на терасі знаменитої Чорної гори у Виноградові.
565-метрова Чорна гора колись була діючим вулканом – про це, за словами вчених, свідчить власне сама форма місцевості, а також згаслі кратери і величезні вулканічні камені, розкидані тут всюди. Сьогодні це ботанічний заповідник загальнодержавного значення, який приваблює туристів з усіх усюд. Крім того, саме тут розташований середньовічний замок Канків – перше укріплення, яке побудували в XI ст. угорці на місці слов’янського городища з метою оборони і контролю Соляного шляху по Тисі.
Існує чимало версій, пов’язаних з появою назви замка. Одні дослідники кажуть, що за часів середньовіччя фортецею володів відомий розбійник Канко, інші – що монахи-францисканці, які жили в замку, носили «Канко» – одяг з овечої вовни. Нерідко замок Канків називають “закарпатським Стоунхенджом” – він до цих пір зберігає неймовірні таємниці, про які ви дізнаєтесь під час екскурсії в королівське місто Виноградів.
Сьогодні від фортеці залишилися тільки руїни. Але у Канкова приголомшлива історія! З самого початку його побудували з дерева, кам’яним він став за часів барона Петера Перені, якому замок і навколишні землі подарував король Жигмонд. У XV в. фортеця передано монахам францисканського ордена, але вже через сто років доля зіграла злий жарт. Нащадок роду Перені, який прийняв протестантизм, пішов на штурм замку – і фортеця був повністю зруйнована.
Зачаровує одна з архітектурних перлин Виноградова – Палац баронського роду Перені. Побудований в XVI-XVIII ст. і був спочатку частиною міського укріплення, а потім перебудований в резиденцію в стилі бароко. Сьогодні будівля вражає своїми граціозними силуетами, фресками, гербом роду Перені, гонтовой дахом. На даний момент тут працює Виноградівський районний відділ освіти. Обов’язково прогуляйтеся дивовижним парком, який прилягає до палацу, і де росте чимало екзотичних дерев.
Особливу увагу привертає кляштор францисканців, відомий ще з 1516 року. Це цілий монастирський комплекс, в який входять готична базиліка, 2-поверховий корпус келій і залишки монастирського саду. У стіні монастиря ви побачите унікальну каплицю Святого Франциска, тут також збереглися оригінальні розписи XIX в.
Серед інших архітектурних шедеврів і найдавніших пам’яток Виноградова – костел Вознесіння XIII в. Кам’яний храм відрізняється своєю високою 3-ярусної дзвіницею, яка колись виконувала функцію сторожової вежі. Крім того, в храмі збереглися кам’яна різьба XV в. і оригінальні фрескові розписи. У Вознесенському римо-католицькому костелі досі проходять богослужіння. Великий інтерес у Виноградові також представляють Греко-католицька церква (1796 г.), будівля колишньої синагоги XIX ст., Пам’ятки виноробу і дівчині, яка тисне виноград.
Неподалік від Виноградова, в селі Ботар, розташований унікальний музей леквару. Тут можна продегустувати кілька видів смачного й оригінального екологічно чистого повидла. По дорозі до Виноградову варто прогулятися в дендропарку з екзотичними деревами, а також зупинитися в знаменитому селі Велика Копаня, де знаходиться легендарне «джерело близнюків».