Величний Ужгородський замок гордо височить над містом. Фортеця, яка буквально виросла на Замковій горі, належить до найцінніших військово-архітектурних пам’яток краю. Це унікальне укріплення бастіонного типу і справжній шедевр романського архітектурного стилю в Ужгороді. Суворий вигляд замку, його могутні, сиві мури у своєму мовчанні кращі за будь-які розповіді говорять про бурі, що пронеслись над ним. На мить, здається, що час тут зупинився.
За Ужгородським замком тягнеться тисячолітній шлейф історії. Відомо, що вже в VIII ст. на тутешньої горі було городище слов’янського племені білих хорватів. Пізніше, в кінці IX – на початку Х століття, на цьому місці побудували дерев’яне укріплення (частокіл і дитинець) – саме тут знаходилася резиденція князя Лаборця. Але ж дуже скоро фортецю спалили угорці, які напали на князівські володіння. Через деякий час угорці завойовують територію цитаделі і відбудовують замок. А в XIV столітті угорський король дарує фортецю відомій італійській династії Другетів, які правили тут майже чотири століття.
Ужгородський замок протягом століть неодноразово перебудовували – цього вимагала розвиток фортифікаційних споруд. Найбільш значущої новації замок зазнав саме за часів Другетів, в кінці XVI ст., Коли італійські майстри сформували планування замкових укріплень, яке дійшло до наших днів. Про перебудову замку свідчать вибиті в декількох місцях над в’їзними воротами дати.
Військово-оборонна система замку проста і разом з тим могутня. З трьох сторін фортеця оточена вирубаним прямо в скелі ровом, а з четвертого – крутим обривом. Ужгородська цитадель – це неправильний чотирикутник з бастіонами по кутах, обнесений фортечною стіною. Масивні квадратні бастіони виступають трохи вперед – це давало можливість вести вогонь уздовж кріпосних стін. На бастіонах розташовувалася артилерія, яка тримала під обстрілом підступи до замку. Стіни замку і кути бастіонів викладені каменем. І тільки де-не-де можна помітити закладені цеглою проломи – це сліди тривалої облоги.
Замок в Ужгороді безліч разів піддавався облогам, особливо в XVII ст. – за часів релігійної боротьби і масових селянських повстань. В останній раз фортеця потрапила в облогу під час національно-визвольної боротьби Габсбургів. Тоді очолив національно-визвольний рух відомий Ференц Ракоці II, ще один «господар» замку. Пізніше фортецею правив Міклош Берчені – саме він зробив Ужгородський замок головним центром культурно-політичного життя. А в другій чверті 1700 років Ужгородський замок навіть був відданий уніатської єпархії, яка розмістила тут богословський ліцей аж до приходу Радянському військ.
У під’їзді головних воріт фортеці розташований камін, де колись грілася мінлива варта. Погляньте на стелю – там видно сліди отвору, через який з надбрамної вежі лили окріп або гарячу смолу на прониклого сюди ворога! Навпроти воріт розмістився головний оборонний корпус – палац, і саме він займає домінуюче положення в оборонній системі замку. Масивна чотирикутна будова з могутніми квадратними вежами має невеликий внутрішній дворик. Сам же корпус, як і замок, з чотирьох сторін оточував рів, через який було перекинуто підйомний міст, який в наш час замінили на дерев’яний. У внутрішньому дворику ви побачите колодязь, вирубаний на 30 метрів в скелі. Неподалік від палацу стояла замкова церква Святого Юрія – сьогодні зберігся лише її фундамент. Місцеві жителі розповідають, що саме тут колись спалювали закарпатських босоркань – відьом.
У палаці Ужгородського замку два поверхи (до пожежі в 1728 р Тут було три поверхи) і 40 приміщень. На другому поверсі розмістився найбільший зал – лицарський. Під палацем знаходяться просторі підземелля – каземати, які служили складами і притулком для жителів замку під час облоги. Сьогодні тут проводять неперевершені дегустації ароматного закарпатського вина . Тут також розміщувалася в’язниця і жахлива камера тортур, експонати якої ви можете подивитися і сьогодні.
Мистецтво та культура в замкуУ дворі замку стоїть чавунна статуя Геракла, який вбиває лернейську гідру – цей пам’ятник ливарного мистецтва 1842 року, колись-то дуже розвиненого в Закарпатті. Недалеко від Геракла вас чекає ще один відомий персонаж грецької міфології – скульптура Гермеса. Ще кілька кроків – і ви побачите бронзову статую Турула – міфічного птаха древніх угрів. А з східного бастіону вам відкриється приголомшлива панорама мальовничої долини Ужа.
Сьогодні в приміщенні Ужгородського замку розмістився краєзнавчий музей з унікальними експонатами і раритетами. Зовсім поруч, на південному схилі Замкової гори, розташований скансен – Закарпатський музей народної архітектури і побуту під відкритим небом. Неподалік ви побачите справжній шедевр сакральної архітектури міста, головний його духовний центр – Хрестовоздвиженський кафедральний собор .
За однією з легенд, в Ужгородському замку досі живе привид – Біла Діва. Існує версія, що це дочка самого графа Другета, власника фортеці, яка не послухалася батька і полюбила воєводу з ворожого табору поляків, який бажав завоювати фортецю. Засліплена коханням, дівчина видала коханому всі таємниці підземних ходів цитаделі. За це нещасну дівчину живцем замурували в стіну замку. З тих пір опівночі вона, в білій сукні, виходить зі схованки на пошуки свого коханого і жалібно плаче.
Прогулятися древнім Ужгородським замком та дізнатися все його таємниці ви зможете в нашій оглядової екскурсії по Ужгороду.
