Закарпатські ліси й гори приносить людям природні дари, серед яких і дикорослі плоди та ягоди. Однак не всі з них їстівні. Нерідко можна зустріти такі, вживання яких в кращому випадку викличе розлад шлунку, а в гіршому — спровокує отруєння з тяжкими наслідками. Тому необхідно володіти достовірної інформації, які саме лісові ягоди їстівні та який вони насправді мають вигляд.
Ягідний сезон у високогір’ї Карпат винятковий завдяки дивовижному поєднання часових поясів. Піднімаючись на вершину, можна потрапити у кілька пір року: повернутися з ранньої осені через літо у пізню весну. Біля підніжжя гори можна збирати чорницю, на м’яких південних схилах знайти ожину й суницю, а ще натрапити на крокуси, що цвітуть біля залишків зимових сніжників.
У передгір’ї Карпат ягідний сезон починається наприкінці червня, а в найвищих горах ягоди достигають лише у серпні. Першою приходить лісова суниця — розкидана по узліссях та ялинових вирубках, на полонинах, уздовж гірських доріг. Друга половина липня — час малини, дикої смородини. Афина — так горяни називають чорницю — з’являється в Карпатах в середині червня, однак сезон їхнього масового дозрівання в горах — це серпень. З вересня починаються гоголзи (брусниця). Подекуди у високогірній тундрі, на верхах Чорногори й Горган, росте журавлина і лохина. Ягоди, на відміну від грибів, у Карпатах не потрібно шукати — вони є повсюди, варто тільки вийти в гори.
Дикорослі плоди та ягоди виростають в природних умовах, тому вбирають в себе натуральні поживні елементи, майже не забруднені цивілізацією. У процесі росту і розвитку їх не обробляють жодними хімічними препаратами, призначеними для захисту від шкідників і хвороб. Лісові ягоди не містять радіонуклідів і важких металів: ці шкідливі елементи можуть поглинатися корінням, але до самих плодів не доходять.
Вміст корисних біологічно активних речовин, макро- і мікроелементів у таких ягодах зашкалює, тому їх радять для дієтичного харчування. Навіть помічено: люди, які вживають лісові ягоди, більш життєлюбні й стресостійкі, аніж ті, хто уникає такої смакоти.
Збирають лісові ягоди впродовж літа і осені аж до перших снігів. Однією з перших на початку літа достигає суниця, дозрілі ягоди ялівця, шипшини або терену найкраще збирати восени, після перших морозів, а в болотистих місцях варто шукати журавлину. Уздовж ярів, на лісових галявинах, по берегах річок і потічків ви, напевно, не зможете пройти повз червоні ягоди малини або запашної ожини. Втім збирати ягоди краще в суху пору з раннього ранку. У мокру або дощову погоду ягоди швидко псуються, а в суху, спекотну — швидко в’януть.
Дари Карпат зазвичай висушують або перетирають із цукром. У такому вигляді найкраще зберігаються корисні властивості продукту. Ягоди також можна заморожувати, а взимку використовувати як начинку для пирогів, наповнювач для домашнього морозива та йогуртів. Не варто забувати, що кращий вітамінний засіб для зміцнення імунітету — цілющий чай із сушених ягід. Свіжозібрані плоди та ягоди переробляють в соки, варення, джеми, компоти. А ягідні плодові вина, настоянки, наливки та літери, приготовані в домашніх умовах, будуть набагато смачнішими та кориснішими, ніж пляшка найдорожчого вина в супермаркеті. Тож подбавши заздалегідь про власні зимові запаси, ви матимете вдома повний льох смачних карпатських смаколиків, які урізноманітнюють і головне, збагачують раціон харчування усієї родини.
Найпоширеніші плоди та ягоди, які ростуть в Українських Карпатах: Брусниця звичайна, Буяхи, Водянка чорна, Глід звичайний, Горобина звичайна, Журавлина звичайна, Калина звичайна, Ліщина звичайна, Малина звичайна, Ожина, Суниця, Терен, Чорниця, Шипшина, Ялівець звичайний.
Чудовим сувеніром додому може слугувати привезений з Українських Карпат – мікс вітамінний з карпатських ягід.
На Закарпатті знаходиться величезна кількість приватних підприємств, які виготовляють джеми, варення, соки, сушені ягоди, карпатський чай, який іде на експорт і придбати його можна тільки тут під час наших екскурсій в дегустаційних залах. Тож якщо хочете зробити стратегічні вітамінні запаси на зиму, приїжджайте на відпочинок в Закарпаття, щоб поєднати приємне з корисним.
